Словник Української Мови
Буква
1. Особа, яка здобула широку популярність, загальну відомість завдяки своїм видатним якостям, таланту, досягненням у певній галузі (наприклад, у мистецтві, науці, спорті).
2. Явище, подія або предмет, які є широко відомими, прославленими, привертають до себе загальну увагу.
3. Заст. Те саме, що слава, популярність, відомість (як абстрактне поняття).
Приклад 1:
Не помітив навіть, як вийшла ця сама знаменитість… Ну, звичайно, це вона — ота струнка, циганського типу жінка, що так спокійно вклоняється в чорне провалля бурхливої залі… І з чого це у думав він, що дивиться вона саме на нього, аж ніяк! Вона, мабуть, і не дивиться зовеш, а так… просто розплющила свої неймовірно великі очі й, може, не помічає нікого… Але в кого він бачив цей спокійний, глибокий, якийсь невидючий погляд?
— Тютюнник Григорій, “Вир”