1. (вживається як присудкове слово) Славетно, прославлено, відомо; так, що стало знаменитим.
2. (заст.) Велично, пишно, з блиском; так, що викликає подив або захоплення.
знаменито
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Похований він був «знаменито 2 серпня, со многою арматною й мушкетною стрельбою и с великою от всего низового войска жалостью». А з могилою цього кошевого отамана пов’язана наступна історія “про сідло отамана Сірка».
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Верлібри пишем знаменито: Едшмід, Верхарн, Шпільгаген, Гайм. Б у р г а р д т (solo) Загул пошив мене в поети, Втопив у липовім меду… З заліза я роблю сонети: Що хочеш, те й перекладу!
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 3:
Заходом М. Василька дістали ми прекрасну, знаменито виві- нувану технічно салю міського німецького театру. “Сzernowitzer Tageblatt”, а особливо “Сzern[owitzer] Allgemeine Zeitung” містили об’ємисті рецензії, між тим рецензію на “Сонце Руїни” – таку фа- хову, якої я в житті в українських часописах не стрічав.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
Частина мови: прислівник () |