знаменний
[znɑmɛnnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Лінгвістика) –
Той, що має важливе значення, є видатним, пам’ятний; такий, що гідний уваги, визначний.
- (Лінгвістика) –
Позначений якимсь знаком, символом; той, що носить на собі знак чого-небудь.
- (Релігія) –
Стосовний до знаменного співу — давньої форми православного церковного одноголосого співу, записаного крюками (нотаційними знаками), що практикувався в середньовічній Русі та Україні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знаменний, р. знаменного, д. знаменному, з. знаменного, о. знаменним, м. знаменнім