знаменний

1. Той, що має важливе значення, є видатним, пам’ятний; такий, що гідний уваги, визначний.

2. Позначений якимсь знаком, символом; той, що носить на собі знак чого-небудь.

3. Стосовний до знаменного співу — давньої форми православного церковного одноголосого співу, записаного крюками (нотаційними знаками), що практикувався в середньовічній Русі та Україні.

Приклади вживання

Приклад 1:
І хлопець постановив уважити за свято цей двічі знаменний день та відзначити його гідною розвагою. Черевики й штани, що вже випнулись на колінах, були ще раз вичищені, хоч чистити їх уранці було одним з правил його суворого роз­пису.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: прикметник () |