знахарювання

1. Дія за значенням «знахарити»; лікування хвороб за допомогою народних засобів, магічних ритуалів, замовлянь тощо, що здійснюється знахарем.

2. Переносно: невміле, дилетантське лікування або втручання у складну справу, що потребує професійних знань.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |