Древослів

Словник Української Мови

знахарювання

[znɑxɑrjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Медицина) –

    Дія за значенням «знахарити»; лікування хвороб за допомогою народних засобів, магічних ритуалів, замовлянь тощо, що здійснюється знахарем.

  2. (Медицина) –

    Переносно: невміле, дилетантське лікування або втручання у складну справу, що потребує професійних знань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знахарювання, р. знахарювання, д. знахарюванню, з. знахарювання, о. знахарюванням, м. знахарюванні, к. знахарювання

Більше записів