Древослів

Словник Української Мови

знахаруватися

[znɑxɑruʋɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:З

Значення

(Медицина) –
Займатися знахарством, лікувати хвороби за допомогою народних засобів, замовлянь, обрядів.
(Техніка) –
Перен. Намагатися щось полагодити, відновити або вилікувати непрофесійно, невміло, тимчасово.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я знахаруюся, ти знахаруєшся, він знахарується, ми знахаруємося, ви знахаруєтеся, вони знахаруються

Більше записів