Древослів

Словник Української Мови

знахарувати

[znɑxɑruʋɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Медицина) –

    Займатися знахарством, лікувати хвороби за допомогою народних засобів, замовлянь, обрядів тощо.

  2. (Медицина) –

    Перен. Недостатньо кваліфіковано, аматорськи займатися лікуванням, робити щось, намагаючись замінити собою фахівця (у медицині чи іншій галузі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я знахарую, ти знахаруєш, він знахарує, ми знахаруємо, ви знахаруєте, вони знахарують

Більше записів