знахарування

1. Дія за значенням «знахарувати»; практика лікування хвороб, зняття «порчі» та інших магічних дій за допомогою народних засобів, заговорів, ритуалів, що здійснюється знахарем або знахуркою.

2. Сукупність знань, прийомів і практик, пов’язаних із традиційною народною медициною та магією, що приписуються знахарям.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |