Древослів

Словник Української Мови

знахарювати

[znɑxɑrjuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Медицина) –

    Займатися знахарством, лікувати хвороби за допомогою народних засобів, замовлянь, обрядів тощо.

  2. (Медицина) –

    Перен. Недостатньо професійно, дилетантськи займатися лікуванням, медичною практикою.

  3. (Техніка) –

    Перен., розм. Робити щось спритними, вправними руками; майструвати, лагодити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я знахарюю, ти знахарюєш, він знахарює, ми знахарюємо, ви знахарюєте, вони знахарюють

Більше записів