змучення

[zmut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Психологія) –

    (діал.) Те саме, що змученість — стан крайньої втоми, виснаження фізичних або душевних сил; знесилення.

  2. (Психологія) –

    (діал.) Те саме, що змучування — дія за значенням дієслів «змучувати» та «змучити»; доведення до стану виснаження, втоми.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. змучення, р. змучення, д. змученню, з. змучення, о. змученням, м. змученні, к. змучення

Більше записів