1. Який відчуває сильну фізичну або психічну втому, виснаження; стомлений, знесилений.
2. Який став таким унаслідок тривалих страждань, клопоту, переживань; зморений.
3. Який виражає втому, стомленість або свідчить про неї.
змучений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Але то все були лиш «мрії», хоч і вмотивовані логічно, наприклад: звільняють з тюрми увечері тому, щоб не йшов чоловік вулицями завидна, а йшов потемну, або раним-рано, щоб його ніхто не бачив, який він блідий і змучений. Ну, і в тім же дусі.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикметник () |