злучний
[zlut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Техніка) –
Який служить для з’єднання, сполучення чогось; сполучний.
- (Лінгвістика) –
У мовознавстві: що виражає граматичну залежність між частинами мови або компонентами речення (про службові слова).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. злучний, р. злучного, д. злучному, з. злучного, о. злучним, м. злучнім