Значення
- (Техніка) –
Той, хто злує, з’єднує, зв’язує різні частини чогось; технічний елемент або деталь, що виконує функцію з’єднання.
- (Юриспруденція) –
У переносному значенні: людина, яка є активним учасником, організатором або винуватцем якоїсь шкідливої, злочинної справи; співучасник, заколотник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. злучник, р. злучника, д. злучникові, з. злучник, о. злучником, м. злучникові, к. злучнику