Словник Української Мови
Буква
1. Утворений шляхом з’єднання, поєднання кількох частин, елементів або складників.
2. Про складні речовини, молекули або хімічні сполуки: такий, що складається з атомів різних хімічних елементів.
3. У граматиці: такий, що складається з двох або більше основ (про слова) або включає кілька граматичних складових (про речення).
Приклад 1:
Трава на галяві чисто викошена, під дубом зложений стіжок. По лісі калатають клокічки — десь пасеться товар.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Та ти ж бо вже не заважай! …От i розбiглася на морi супротивна хвиля, а з теї хвилi вилетiли конi, як жар, червонi, у червону колясу запряженi… А на тiй колясi… (Змовкає, зложений сном). Та й хто ж на тiй колясi був? Царiвна? Га?..
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Трава на галявi чисто викошена, пiд дубом зложений стiжок. По лiсi калатають клокiчки – десь пасеться товар.
— Українка Леся, “Лісова пісня”