злодіячка

[zlodijɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Жінка або дівчина, яка займається злодійством, краде чужі речі.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: хитра, спритна, вправна у чомусь жінка (часто із відтінком захвату).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. злодіячка, р. злодіячки, д. злодіячці, з. злодіячку, о. злодіячкою, м. злодіячці, к. злодіячко

Більше записів