Значення
- (Юриспруденція) –
(розм.) Поводитися як злодій, скоювати злодійство; красти.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Проявляти підступність, лукавство, нечесні наміри; обманювати, хитрити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я злодіячуся, ти злодіячишся, він злодіячиться, ми злодіячимося, ви злодіячитеся, вони злодіячаться