злодіячити

[zlodijɑt͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Займатися злодійством, красти, здійснювати крадіжки.

  2. (Психологія) –

    Робити щось погане, шкідливе, недобре; бешкетувати, пустувати (частіше про дітей).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я злодіячу, ти злодіячиш, він злодіячить, ми злодіячимо, ви злодіячите, вони злодіячать

Більше записів