злодюжка

Зменшувально-пестливе від “злодій”: невеликий злодій, дрібний крадій, часто вживається з відтінком зневаги або іронії.

Переносно: про хитрого, підступну, лукаву людину (часто в звертанні до дитини).

Приклади вживання

Приклад 1:
Тільки ж Гнатові він не сказав, на що він сердиться найбільше, а згадав про груші: — Злодюжка! — вимовив він зневажно до Гната, підводячися з-за столу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |