Значення
- (Юриспруденція) –
Людина, яка займається крадіжкою, присвоює чужу власність такою, що вчиняє злочин проти власності.
- (Лінгвістика) –
Переносно: лукава, підступна, нечесна людина; також той, хто позбавляє когось чогось цінного, важливого (наприклад, злодій часу).
- (Історія) –
Заст. Зрадник, ворог, лиходій (часто у фольклорних та історичних текстах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. злодій, р. злодія, д. злодієві, з. злодія, о. злодієм, м. злодієві, к. злодію