1. Жінка або дівчина, яка займається злодійством, краде чужі речі; жіночий відповідник до слова “злодій”.
2. Переносно: хитра, лукава, віроломна жінка.
злодійка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Горілка, кажуть, усьому злому злодійка. А у Чіпки в хаті горілка тепер господиня.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Частина мови: іменник (однина) |