1. Який має риси, властиві злодієві; такий, що викликає підозру у нечесності, шахрайстві; нечесний, підступний.
2. Який виражає нечесні наміри, підступність (про погляд, усмішку тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який має риси, властиві злодієві; такий, що викликає підозру у нечесності, шахрайстві; нечесний, підступний.
2. Який виражає нечесні наміри, підступність (про погляд, усмішку тощо).
Приклад 1:
Порушливий — нечесний, шахраюватий, злодійкуватий («не будеш порушливий, а роботи не меш боятиси, та й тє найму»). Порція — чарка горілки.
— Зеров Микола, “Камена”