1. У спосіб, властивий злодію; так, як робить злодій — обережно, потайки, непомітно, часто з підступним наміром.
2. (переносно) Хитромудро, лукаво, вдаючи щирість.
злодійкувато
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вони злодійкувато намагалися на свою руку якось полагодити цей свій «злочин», виявляючи зразок «революційної пильності», але Андрій знав, що вони лише ради нього пускають туману, до начальства ж вони про цей випадок не донесуть, бо це може коштувати голови декому з них, що до того допустилися. Вивівши з «Чорного ворона», Андрія потримали трохи в вартівні під грізним моральним тиском, роблячи йому старанний обшук та даючи зрозуміти, щоб він не давав волі язикові з приводу того, що сталося, а тоді одвели й укинули в «брехалівку».
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прислівник () |