Словник Української Мови
Буква
1. Скласти, з’єднати частини чого-небудь, щоб вийшла ціла річ; створити з окремих елементів.
2. Сліпити, виготовити з пластичного матеріалу (глини, тіста, пластиліну тощо), надаючи певної форми.
3. Перен. Неакуратно, грубо зшити або зробити щось; змайструвати.
4. Перен. Створити, написати (художній, літературний твір), часто із відтінком недбалості або поспіху.
Приклад 1:
Дарій І спромігся зліпити докупи імперію, навіть розширити її територію. Однак після його смерті держава Ахеменідів втратила колишню могутність, і це підштовхнуло місцеву знать до сепаратистських повстань.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”