1. З’єднувати, скріплювати щось за допомогою клею, клейкої речовини.
2. Перен., розм. Упевнено говорити неправду, обманювати; наклепувати, наговорювати.
3. Розм. Сильно бити, лупцювати когось.
клеїти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І от службист хапливо умовляє Андрія, хоча Андрій зовсім і не збирається «клеїти дурня». Він прочитав, не кваплячись, папірця вдруге, кров ударила до голови, товклася в скроні й заважала тверезо думати, вимагаючи того папірця отак подерти геть на дрібні шматочки.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: дієслово () |