злато

[zlɑto] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Література) –

    Поетичне або застаріле позначення золота як дорогоцінного металу, що часто вживається для створення високого стилю.

  2. (Література) –

    Переносно: про щось дуже цінне, дороге, чудове або блискуче (наприклад, про коси, колосся, пісню).

  3. (Історія) –

    У давнину: золота монета; золоті гроші.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. злато, р. злата, д. злату, з. злато, о. златом, м. златі, к. злато

Походження слова (Етимологія)

Слово «злато» є церковнослов’янською формою, яка відповідає українському «золото». Воно було запозичене в українську мову з церковнослов’янської, де звучить як «злато». Ця форма збереглася в урочистому, поетичному або церковному мовленні, а також у деяких похідних словах, наприклад, «златка» (назва комахи). У давньоруській мові також існувало слово «злато», що свідчить про його давнє походження.
Споріднені слова:золото, позолота, золотар

Більше записів