златник

[zlɑtnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Історія) –

    Старовинна золота монета Київської Русі, що карбувалася в X–XI століттях за зразком візантійського соліда; перша власна монета на українських землях.

  2. (Історія) –

    Загальна назва різних іноземних золотих монет (дукатів, червінців тощо), що перебували в обігу на українських землях у середньовіччі та ранній новий час.

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно: про щось дуже цінне, рідкісне або видатне (зазвичай у фразеологізмах, наприклад, «коштує, як златник»).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. златник, р. златника, д. златникові, з. златник, о. златником, м. златникові, к. златнику

Більше записів