золото

1. Хімічний елемент з атомним номером 79, благородний, інертний метал жовтого кольору, дуже тягучий і ковкий, що має велику густину та високу температуру плавлення; позначається символом Au (від лат. Aurum).

2. Даний метал як дорогоцінний матеріал, що використовується для виготовлення ювелірних прикрас, монет, у техніці, стоматології тощо.

3. Вироби з цього металу, ювелірні прикраси, монети або злитки, що розглядаються як цінність, скарб або засіб нагромадження.

4. Збірна назва золотих медалей, що присуджуються за перше місце у спортивних змаганнях.

5. Перен. Про щось дуже цінне, дороге або прекрасне (наприклад, про врожай, волосся, моральні якості).

6. Яскраво-жовтий колір, насичений блискучий відтінок жовтого, що нагадує колір цього металу.

Приклади вживання

Приклад 1:
По білих снах рожевії гадки легенькі гаптували мережки, і мрії ткались золото-блакитні, спокійні, тихі, не такі, як літні… Як ти говориш… Чи тобі так добре? потакує головою.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Із запрошення випливало, що певна установа меценатського ґатунку дуже хоче бачити його своїм стипендіятом, тож пропонує повне забезпечення тривалістю у три місяці з житлом неподалік Мюнхена, зовсім поруч із Альпами, schòne Umgebung1, п’ятсотлітня традиція пива, замерзле озеро, гарячі ванни, зачаровані лебеді, поштівки в усі куточки світу, камінна зала, свічки, мармелад, інкрустований клавесин для вправляння в добре темперованій музиці, чуйний догляд, bayrische Spezialitàten2, рідкісні породи дерев, паркові скульптури, господиня в очіпку й гетрах, неосяжні копиці, пташине молоко, свіжі яйця, білі сідниці пагорбів, Kirche, Kinder, Kiiche, все золото світу, порцеляна, майоліка, токати і фуги, сонети й октави, музеї, музеї, музеї, музеї, ja-ja, еіпе gute Idee, jo-jo, еіпе Starnberger See, und eine feine Blech- musik, und meine kleine Nachtbumsik, und Hofbràuhaus, und Nazis-raus, und besser ist, dass es Munchen gibt — mit Franzl und Platzl und Kindi und Rudi — willkommen am Stachus, Herr Stach, lieber Strudl!..3 23 січня Стах Перфецький, він же Штрудль, ступив на перон головного двірця у вільній баварській столиці. Відтоді він пропадає з нашого поля зору.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Я відповідала на це, що Венецію змушені були заснувати втікачі, рятуючись на островах від гуннів та ланґобардів; що візантійські впливи з раннього середньовіччя дотепер тут відчутні; що все золото світу пливло сюди протягом століть; що Венеції боялися всі без винятку у Старому Світі включно з вікінґами та сельджуками; що тільки Наполеон зумів позба­ вити її дівоцтва; що ояснений палац позаду нас — то, власне, і є Ка’д’Оро, де у внутрішньому дворі, вимощеному цеглою, з рудими стінами, на тлі яких вимальовуються біло мармурові сходи, влітку 86-го року я бачила живого єдинорога, а був то єдиноріг тужноголосий, себто unicornis absurdus — майже ніде не згадуваний і не описуваний напівпримарний підвид, — і він торкнувся мого лона; що я тільки зараз помітила, наскільки в нього, Респондента, довгі красиві пальці.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |