Значення
- (Лінгвістика) –
Бути порівнюваним, співставленим з ким-небудь або чим-небудь за певними ознаками; мати спільні риси, аналогії.
- (Лінгвістика) –
(У пасивному стані) Бути приведеним у відповідність, узгодженість з чимось; корелюватися.
- (Лінгвістика) –
(Рідко) Бути зібраним, складеним докупи з окремих частин; поєднуватися в єдине ціле.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я зіставляюся, ти зіставляєшся, він зіставляється, ми зіставляємося, ви зіставляєтеся, вони зіставляються