зіставний
[zistɑʋnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Лінгвістика) –
Який служить для зіставлення, порівняння; порівняльний.
- (Лінгвістика) –
У мовознавстві: такий, що встановлює відношення між двома або кількома предметами, явищами, діями тощо, порівнюючи їх (наприклад, про сполучник).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зіставний, р. зіставного, д. зіставному, з. зіставного, о. зіставним, м. зіставнім