Словник Української Мови
Буква
1. Порівнювати, співставляти два або більше предмети, явища, поняття тощо, щоб встановити їх схожість, відмінність або взаємозв’язок.
2. Розміщувати, ставити щось поруч, одне біля одного для порівняння або супроводу.
3. У літературознавстві та текстології — порівнювати різні редакції, варіанти або списки тексту для встановлення його точного змісту.
Приклад 1:
Затриманий, спотворений, неповноцінний розвиток, наслідки якого я й досі видихаю… Пізно подорослішавши, я почала зіставляти, думати, особливо гостро, як кожен неофіт, відчувати й бачити невідповідності, суперечності. Настало те, що один із сучасних фізиків назвав «крахом очевидности».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”