Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість або стан бути зіставленим; можливість порівняння, співставлення даних, понять, явищ за певними критеріями для виявлення спільних рис або відмінностей.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці та текстології — наявність варіантів, редакцій або версій тексту, що дозволяє проводити їх детальне порівняння для аналізу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зіставленість, р. зіставленості, д. зіставленості, з. зіставленість, о. зіставленістю, м. зіставленості, к. зіставленосте