зіставлюваний

[zistɑʋljuʋɑnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який може бути зіставлений, порівняний з чимось іншим; придатний для зіставлення.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці: такий, що може бути поставлений у відповідність іншій одиниці в системі мови або в іншій мові для встановлення їхніх спільних або відмінних рис.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зіставлюваний, р. зіставлюваного, д. зіставлюваному, з. зіставлюваного, о. зіставлюваним, м. зіставлюванім

Більше записів