живлющий

1. (у хімії, техніці) Який має властивість живлення, тобто здатний відновлювати, підтримувати або активізувати певні процеси, часто стосовно реагентів, каталізаторів або середовищ.

2. (у біохімії, медицині) Який сприяє живленню, підтримці життєдіяльності клітин, тканин або організму в цілому; поживний, підживлюючий.

Приклади:

Приклад 1:
237 Тоді серце стає доброю нивою, падає й приймається вічності ісрно, а плоть, як поле квітами і як суха в кущах палиця, процвітанням весняних гілок, наче горіх, нап овнюється зерном отим: “Я хліб живлющий“. “Я квітка польова й лілія долин”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”