житниця

1. Територія, район або область з високорозвиненим зерновим господарством, що забезпечує значні обсяги зерна, переважно пшениці, для власних потреб та на продаж.

2. (переносне значення) Багатий на ресурси, знання або культурні цінності регіон, галузь діяльності чи установа, що є важливим джерелом їх поширення.

3. (застаріле) Спеціальна споруда або приміщення для зберігання обмолоченого жита, а також зерна взагалі; клуня, комора.

Приклади вживання

Приклад 1:
Лейтмотив: Україна — житниця Європи, її саме так буде використано, вона здавна призначена тільки для інтересів Німеччини. Ця стаття-промова, що була виголошена тижнів два тому.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Приклад 2:
I я згадую тiльки, що це була житниця. На столi стояли фарфоровi чашки.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |