Древослів

Словник Української Мови

житнище

[ʒɪtnɪʃt͡ʃɛ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Місце, де колись росло або звичайно росте жито; поле під житом, житнє поле.

  2. (Історія) –

    Заст. Склад, комора для зберігання жита або зерна; житниця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. житнище, р. житнища, д. житнищу, з. житнище, о. житнищем, м. житнищі, к. житнище

Більше записів