житіє

1. Жанр середньовічної християнської літератури, що містить опис життя, подвигів або страждань святого, а також повідомлення про чуда, пов’язані з ним; агіографія.

2. Конкретний твір такого жанру, книга або розповідь про життя святого (наприклад, “Житіє святого Миколая”).

3. (переносно, застаріле або ірон.) Життя, спосіб життя, перебіг життя, часто з відтінком важкого, повного труднощів існування.

Приклади вживання слова

житіє

Приклад 1:
Законное житіє, твердій разум, великодушное и милосердое сердце есть то чистой звон почтенной персоны· Григорій. Видите, други мои, сколко мы отродились от предков своих?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Б. Проложне житіє, що існує в чотирьох видах; скорочений текст чет- вертого виду увійшов до друкованого Прологу 1643 р. й пізніших ви- дань. B. Поширене проложне житіє має за основу звичайне проложне; з до- даного звертає на себе особливу увагу розповідь про убивство корсун- ського князя, про шлюб його дочки з Ждьберном, про відправлення ос- таннього до грецьких царів та ін.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Н. Мілютенко коментує цю знахідку так: “Служби Володимиру в У ставі немає, але якщо є посилання на житіє, то уставщик або писар XII ст. його знали, і список був у бібліотеці.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”