1. У програмуванні та системному проектуванні — великий, функціонально завершений модуль програмного забезпечення або апаратних компонентів, що об’єднує в собі кілька менших модулів для виконання певної складної задачі.
2. У мікроелектроніці — інтегральна схема високого ступеня інтеграції, яка реалізує цілий вузол або підсистему пристрою і може розглядатися як єдиний компонент при складанні більшого пристрою.
3. У модульному будівництві — об’ємний конструктивний елемент (блок, секція) великих розмірів, що виготовляється на заводі та монтується на будівельному майданчику.