іо

1. В астрономії — один із чотирьох найбільших супутників планети Юпітер, відкритий Галілео Галілеєм у 1610 році; найактивніше вулканічне тіло в Сонячній системі.

2. У давньогрецькій міфології — дочка річкового бога Інаха, жриця богині Гери, яку Зевс перетворив на білу корову, аби приховати від ревнивої дружини.

Приклади вживання слова

іо

Приклад 1:
Величину T тому називають пер іо– дом згасаючих коливань. Якщо ( )tA і ( )TtA + – амплітуди двох послідовних коливань, що йдуть одне за одним через проміжок часу T, то відн о- шення ( ) ( ) ( ) T Tt t e e e TtA tAD δ δ δ ==+= +− − називається декрементом згасання, а його натуральний логарифм æ TDln δ== – логарифмічний декремент згасання.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
При цьому утворюют ь- ся вторинні електрони та іони, які також прискорюються електричним полем і вже с а м і іо нізу ють но в і м о л е ку л и г а зу . У про- цесі іонізації беруть участь як електрони, так і додатні іони.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”