згин

1. Місце, де щось зігнуто або перегнуто; лінія, вздовж якої відбувається згинання.

2. Закруглена частина чогось, що утворює вигин (наприклад, ріки, дороги).

3. У техніці та ремеслах — ділянка деталі або матеріалу, що знаходиться на місці вигину.

4. У медицині та анатомії — місце з’єднання двох частин органу, що утворює кут (наприклад, згин ліктя, колінний згин).

Приклади вживання

Приклад 1:
У згин же грудей його хто ввійде? Двері лиця його хто відкриє?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |