згоріти

1. Знищитися вогнем, перетворитися на попіл; повністю знищитися від вогню.

2. Зазнати поразки, невдачі, зазнати краху (у справі, прагненні тощо).

3. Зазнати сильного прикрого переживання, почуття сорому, збентеження (частіше про обличчя).

4. Розм. Дуже захопитися ким-небудь або чим-небудь.

5. Розм. Сильно захворіти, зокрема на запальні захворювання з високою температурою.

6. Тех. Втратити працездатність через перегрів або проходження надмірного електричного струму (про електроприлади, деталі).

Приклади вживання

Приклад 1:
Може, Конфуцій не дав згоріти?.. Я згадав Воробйова невипадково.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |