1. (про людину) зазнати сильного сорому, збентеження, ніяковості; палати соромом.
2. (перен., розм.) відчувати глибоке приниження, розгубленість через власну помилку, невдачу або несподівану ситуацію.
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) зазнати сильного сорому, збентеження, ніяковості; палати соромом.
2. (перен., розм.) відчувати глибоке приниження, розгубленість через власну помилку, невдачу або несподівану ситуацію.
Відсутні