1. Який згорів, знищений вогнем, перетворений на попіл.
2. (Переносно) Який дуже засмагів, почорнів від сонця.
3. (Переносно) Який втратив силу, енергію, знеможений; змучений.
Словник Української Мови
Буква
1. Який згорів, знищений вогнем, перетворений на попіл.
2. (Переносно) Який дуже засмагів, почорнів від сонця.
3. (Переносно) Який втратив силу, енергію, знеможений; змучений.
Приклад 1:
А зруйнований, згорілий Хрещатик вражає до сліз. 20/VІ — 42 р. Сон: О. Вишня спочатку в гурті якомусь (наче кінець великих зборів) підходить і каже мені слово з приводу доповіді, з яким я охоче погоджуюся.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”