Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. жентиця, р. жентиці, д. жентиці, з. жентицю, о. жентицею, м. жентиці, к. жентице
Походження слова (Етимологія)
Жентиця — це українське діалектне слово, що означає сироватку з овечого молока. Воно походить з румунської або молдавської мови (рум. jintiţă, молд. жинтиця), які, своєю чергою, запозичили його з праслов’янської мови, де воно мало форму *žętica і означало ‘віджата сироватка’, утворене від дієслова *žęti ‘жати, давити’. Існує також менш переконлива спроба пов’язати це слово з румунським zine ‘кінський волос’, який використовували для цідилок.