жанр

[ʒɑnr] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Література) –

    Історично сформований різновид художнього твору (у літературі, мистецтві, музиці тощо), що характеризується сукупністю певних, стійких ознак змісту та форми (наприклад, роман, соната, портрет, комедія).

  2. (Мистецтво) –

    Відносно стійка тематична, композиційна та стилістична різновидність творів у межах певного виду мистецтва або літератури (наприклад, детективний жанр, пейзажний жанр, жанр натюрморту).

  3. (Лінгвістика) –

    Розм. Манера, стиль, характер чого-небудь; різновид, тип.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жанр, р. жанру, д. жанрові, з. жанр, о. жанром, м. жанрі, к. жанре

Походження слова (Етимологія)

Слово «жанр» походить з французької мови, де genre означає «рід, вид, стиль». Французьке слово своєю чергою походить від латинського genus (родовий відмінок generis), що означає «рід, плем’я». В українській мові це слово з’явилося як запозичення, і від нього утворено похідне «жанрист». Також існують відповідники в інших слов’янських мовах, наприклад, у білоруській, болгарській, польській, чеській, словацькій та сербохорватській.
Споріднені слова:стиль, вид, рід

Більше записів