зевгіт

[zɛʋɦit] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Міфологія) –

    У давньогрецькій міфології — крилатий кінь, породжений чудовиськом Тифоном і змією Єхидною, брат Кербера, Лернейської гідри, Хімери та інших потвор.

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — про щось надзвичайно жахливе, потворне або про людину з дуже непривабливою зовнішністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зевгіт, р. зевгіту, д. зевгітові, з. зевгіт, о. зевгітом, м. зевгіті, к. зевгіте

Більше записів