зевгіт

1. У давньогрецькій міфології — крилатий кінь, породжений чудовиськом Тифоном і змією Єхидною, брат Кербера, Лернейської гідри, Хімери та інших потвор.

2. У переносному значенні — про щось надзвичайно жахливе, потворне або про людину з дуже непривабливою зовнішністю.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |