Значення
- (Астрономія) –
Точка небесної сфери, розташована прямо над головою спостерігача; найвища точка, протилежна до надира.
- (Література) –
Найвища точка розвитку, піднесення, розквіту чого-небудь (наприклад, кар’єри, мистецтва, могутності).
- (Техніка) –
В артилерії та військовій справі — напрямок вертикально вгору; кутомірна частина гармати для стрільби по повітряних цілях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зеніт, р. зеніту, д. зенітові, з. зеніт, о. зенітом, м. зеніті, к. зеніте
Походження слова (Етимологія)
Слово «зеніт» походить, ймовірно, через російське посередництво, з німецької мови. Воно означає найвищу точку небесної сфери над головою спостерігача. Цей термін використовується в астрономії та географії.