1. Людина, яка народилася або живе в одній місцевості, краї з кимось іншим; співвітчизник.
2. Уживається як звертання до такої людини, часто з відтінком щирості та близькості.
земляк
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Особливо усвідомлюєш це сьогодні, коли навіть найіменитіший земляк письменника — президент України Кучма — під час численних відвідин своєї малої батьківщини жодного разу не переступив поріг меморіальної садиби Коцюбинського, хоча це одне з найважливіших пам’ятних місць Чернігова, його марка на культурній мапі світу. Постійними відвідувачами музею були актори місцевого музично-драматичного театру ім.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
— А що, земляк, нетутешнiй?
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Приклад 3:
— А п’ятака, прости, земляк! — i сам не знаю как — випустил з рук… отут у дворi.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: іменник (однина) |