Словник Української Мови
Буква
1. Який виготовлений із землі, ґрунту або складається з них.
2. Який стосується землі як поверхневого шару кори, ґрунту; призначений для роботи з землею.
3. Який має колір землі, ґрунту; сірувато-коричневий.
4. Який живе, росте або відбувається в землі, під землею.
Приклад 1:
І не Джон Пол Ощирко злинав у холодні висоти по бездонно синю іншу траву, а дух афри канського лісу Дада, присутній у кожній рослині, у кожній квітці та тичинці, в кожній пилинці, а потім забутий, проте нині знову з небуття вистеблуваний, себто воскреслий — земляний, трав’яний, листяний дух, і було йому добре. І, звичайно ж, не Ґастон Дежавю, знавець Хореографії, увірвався в Океан Повітря слідом за спасенними, а знову ж таки крилатий — бо всі вони були крилатими — Маркіз Жаб, тонконогий скрекотун, великий прихильник чорних мес і суботніх ігрищ на потойбічних мочарах; і так було добре.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”