1. Який має відтінок зеленого кольору, але не насичений, не яскравий, з домішкою інших кольорів (найчастіше сірого, жовтого або блакитного).
2. Покритий зеленню, що має вигляд зеленої рослинності або нагадує її за кольором.
зеленкуватий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Лампадка ледве блимала в кутку перед образами, кидаючи зеленкуватий одлиск на вишивані рушники за образами, на задумане Тодозине чоло. «Щось буде, щось трапиться в Лубнах дуже страшне: не дурно ж Супрун навів якихсь заздрінних гостей із страшними гострими очима, такими самими, як і в Єремії.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: прикметник () |