1. Який має відтінок зеленого кольору, не зовсім зелений, трохи зелений.
2. Який має легкий зелений відлив, полиску або забарвлення.
зеленуватий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Має призматичний обрис, прозорий, зеленуватий – ювелірна сировина вищого ґатунку. Це родовище багате також на коштовні кристали топазу, аквамарину, кварцу, п’єзокварцу та ін.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |