зеленуватий

[zɛlɛnuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який має відтінок зеленого кольору, не зовсім зелений, трохи зелений.

  2. (Лінгвістика) –

    Який має легкий зелений відлив, полиску або забарвлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зеленуватий, р. зеленуватого, д. зеленуватому, з. зеленуватого, о. зеленуватим, м. зеленуватім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • Він походив з містечка Зітцґрас десь чи то на сході, чи на півдні Австрії (ось воно, доводиться описувати вже вдруге, але що поробиш: ґотика церкви, годинник на дзвіниці, вуличка з поштою та винарнею, вранішнє туркотання голубів, хідники, майже всюди поділені порівну між пішоходами та велосипедистами, старе баронське помістя на пагорбі — такий собі Schlo chen, нині музей гравюр і озерного рибальства, каштанова алея, Східні Альпи на горизонті, водяний млин і купання в зеленуватій воді). Так, саме ця вода, це купання до пізнього вечора в околицях старого і чомусь не розбомбленого в останній війні млина, це пірнання в найзеленіші теплі водяні нетрі з потаємною веселою ідеєю більше не повертатися, назавжди пропасти у глибинах, саме воно і саме в такий навальний спосіб часом навідувало Карла Йозефа Цумбруннена в його щасливих сновидіннях, тоді як у своїх нещасливих сновидіннях він лише чув якусь крикливу музику і не міг зрозуміти ані слова з усього, що йому говорилося.
    — Юрій Андрухович

Більше записів