зеленуватий
[zɛlɛnuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Лінгвістика) –
Який має відтінок зеленого кольору, не зовсім зелений, трохи зелений.
- (Лінгвістика) –
Який має легкий зелений відлив, полиску або забарвлення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зеленуватий, р. зеленуватого, д. зеленуватому, з. зеленуватого, о. зеленуватим, м. зеленуватім
Синоніми & Антоніми
Синоніми
Приклади з художньої літератури
-
Він походив з містечка Зітцґрас десь чи то на сході, чи на півдні Австрії (ось воно, доводиться описувати вже вдруге, але що поробиш: ґотика церкви, годинник на дзвіниці, вуличка з поштою та винарнею, вранішнє туркотання голубів, хідники, майже всюди поділені порівну між пішоходами та велосипедистами, старе баронське помістя на пагорбі — такий собі Schlo chen, нині музей гравюр і озерного рибальства, каштанова алея, Східні Альпи на горизонті, водяний млин і купання в зеленуватій воді). Так, саме ця вода, це купання до пізнього вечора в околицях старого і чомусь не розбомбленого в останній війні млина, це пірнання в найзеленіші теплі водяні нетрі з потаємною веселою ідеєю більше не повертатися, назавжди пропасти у глибинах, саме воно і саме в такий навальний спосіб часом навідувало Карла Йозефа Цумбруннена в його щасливих сновидіннях, тоді як у своїх нещасливих сновидіннях він лише чув якусь крикливу музику і не міг зрозуміти ані слова з усього, що йому говорилося.— Юрій Андрухович