зелен

1. (історичне) Назва мідних монет, що карбувалися та перебували в обігу на українських землях (зокрема у Галицько-Волинському князівстві, Великому князівстві Литовському, Речі Посполитій) у XIV–XVII століттях; спочатку велика розмінна монета, згодом дрібна розмінна монета найменшої вартості.

2. (переносне, розмовне) Гроші, грошова одиниця (зазвичай у множині: зелені).

Приклади вживання

Приклад 1:
О щастіе… и прочая Се мой любезный прескор скачет младый елень, Вышше небес, вышше гор; крын мой — чист, нов, зелен. О щастіе, мой свѣт ясный!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: t.d. () |